Крапельний полив на присадибній ділянці
Організація раціонального поливу присадибної чи дачної ділянки завжди викликала інтерес, але особливо актуальною вона стала влітку 2007 року, за аномальної спеки, посухи і на тлі різкого підняття цін на водопостачання.
Хочу поділитися з читачами своїм досвідом пристрою оптимальної системи крапельного поливу на ділянці зі складним рельєфом, з розглядом варіантів окремих технічних рішень. Відразу хочу зазначити: при конструюванні системи використані деталі і вузли спеціалізованого призначення – жодних медичних крапельниць і продырявленных старих поливних шлангів! Сьогодні існує безліч організацій, де можна придбати пластикові труби, фурнітуру, фільтри, крапельні трубки і стрічки, в будь-якій кількості і метражі – як для фермерського поля, так і для дачної ділянки. Причому їх використання у більшості випадків набагато дешевше, ніж пристосування чого-небудь «з валяющегося в сараї», а про ефективність кінцевого результату і говорити не буду. Навіть для районів нашої країни з достатньою кількістю опадів така система дозволяє користуватися перевагами фертигації – внесення добрив з поливною водою, з допомогою точкового (крапельного) поливу.
При описі пристрою системи для своєї ділянки буду відразу розглядати й інші можливі варіанти, щоб власники будь-яких інших ділянок змогли «приміряти» подібну систему до своїх умов і можливостям. Також зазначу ціни в Дніпропетровську на окремі вузли системи, щоб читач зміг оцінити загальну її вартість.
Мій ділянку шириною і довжиною 14м 65м розташований на південно-західному схилі балки, 2/3 його становить схил з перепадом висот 9м, і 1/3 – майже горизонтальний нижній ділянку з перепадом 1м, схематично зображений на рисунку 1. На схилі розташовані 14 рядів виноградника, а внизу – грядки городу. Всі вони – стаціонарні, з високими бортиками, заповнені мульчею.
Рис. 1
Для поливу я використовую воду з центрального водогону, де вже вона подається під тиском у 2...4 атмосфери. Але можливі інші варіанти: вода зі свердловини або колодязя, що подається насосом (насосною станцією), або вода з поливальної ємності. В останньому випадку, щоправда, є складнощі: мінімальний тиск, при якому починають стійко працювати крапельниці, становить 0,2 атмосфери (перепад 2м), і потрібно буде стежити за якістю води – якщо використовувати воду з дачної поливної ємності, при наявності водоростей і сміття, швидко забиваються фільтри. Як вирішувати проблему ж надлишкового тиску, я розповім нижче.
При краплинному поливі актуальність попереднього нагріву води в баках відпадає – навіть сама холодна вода зі свердловини при проходженні по системі трубопроводів і капання на землю, встигає прогрітися. Тому температурний шок, який трапляється при поливі рослин в спеку холодною водою, виключений. Тому рекомендую передбачити в системі насос створює тиск в 1...2 атмосфери. І крапельниці забиватися будуть незрівнянно менше, ніж при самотеке.
(Але є одна особливість поливу з ємності – відпадає необхідність в дорогих инжекторах введення добрив, живильний розчин можна приготувати прямо в баку. Значно спрощується вхідний вузол – до одного крана і фільтра.
Як видно з малюнка 1 – система проста, складається з магістралі, що йде по одній стороні ділянки, до якої «гребінкою» приєднані безпосередньо крапельні трубки і стрічки.
Я все трубки приєднав до магістралі через спеціальні роздавальні краники «труба/стрічка», вартістю 4,50 гривень, і це дає мені можливість поливати тільки ті грядки і ряди, які потрібно в даний момент. На малюнку зображений тільки один такий кран (зверху), але вони є на кожному відводі.
Для поливу виноградника я використовував товстостінну крапельну трубку ізраїльського виробництва, діаметром 16мм і товщиною стінки 1,25 мм, з компенсованими крапельницями через 0,5 м, через які виходить фіксовану кількість води (2 л/год) при розкиді тиску на вході від 0,5 до 4,0 атмосфер. Мені довелося це зробити з-за перепаду висот 9м, який призводить до того, що різниця у вхідному тиску крапельниць верхнього і нижнього рядів становить майже 1 атмосферу. Якщо використовувати некомпенсовані крапельниці, то буде велика різниця у кількості води, поданої до рослин верхнього і нижнього рядів. Така трубка коштує 2,25 гривень за 1 погонний метр, але гарантійний термін її експлуатації 8-10 років під південним сонцем, а реальний – у 2 рази більше. Я поклав її під мульчу, під кущі винограду. З таким же успіхом її можна підвісити до нижнього дроту – і на виду, і виключено випадкове пошкодження грунтообробними знаряддями. На якості поливу це не позначається – область зволоження під крапельницею переважно спрямована вглиб, а не в сторони. А коли трубка лежить під мульчею, вона додатково захищена від сонячних променів, руйнівно діють на пластик, і надлишкового витрати води – мульча не дозволяє їй випаровуватися.
Зате внизу, у горизонтальній частині (городі) я використав недорогу стрічку також ізраїльського виробництва, діаметром 16 мм з товщиною стінки 0,2 мм, з некомпенсованими крапельницями – на рівній площадці вони не потрібні – вартістю в 40 копійок за 1 погонний метр. Гарантійний термін служби такої стрічки – 1 рік, але якщо акуратно з нею звертатися, вона прослужить і 3 роки і більше. Звичайно, потрібно запастися ремонтними сполуками – її можна пошкодити при обробці грунту, а також в спеку можуть роздзьобати птиці. Але не проблема через пару років її і замінити – крапельне зрошення нам економить кошти на воді та добривах, і дозволяє отримувати великі врожаї на тій же площі.
Така стрічка розрахована на робочий тиск 0,8 атмосфери, тому внизу, на початку городу, встановив редуктор тиску на 0,9...1,1 атм (вартістю 35,00 грн), і, щоб не сталося, тиск на стрічках не перевищить цього значення. Для власників рівних ділянок при використанні водопроводу або насосної станції в якості джерела води – такий редуктор можна встановити на початку всієї системи, щоб можна було використовувати недорогу стрічку на всій ділянці.
Внизу, в «городньої» частини, я влаштував колонку з звичайним краном, до якого можна приєднати шланг – мало для яких цілей знадобиться вода!
Початок та «голова» системи – вузол водопідготовки і введення добрив, отримав популярну назву «рамка». Складається він з фільтрів, кранів і інжектора введення добрив (ВЕРБУ).
В моєму випадку таких інжекторів – 2, встановлені паралельно, різної потужності. ВЕРБУ 1 розміром½", а ВЕРБУ 2 – розміром¾". Таке рішення дозволяє підживлювати як окремі грядки, так і весь виноградник чи город одночасно. Інжектори – найдорожчі деталі системи, їх вартість коливається в залежності від виробника, у межах 250...450 грн.
Вода з водопроводу, після грубого сітчастого фільтра, подається на вхідний кран – К1. Розмір – 1", верхня труба пластикова діаметром 25мм. Відразу за ним стоїть пластинчастий фільтр тонкого очищення Ф1 розмір фільтровану частинок 120мкм. Його основна функція – захист дорогих інжекторів. Вартість – 70 грн. Потім власне блок інжекторів.
Якщо потрібен тільки полив, то кран К2 відкритий, крани інжекторів И1 і Ки2 – закриті. Вода йде прямо через два фільтра на ділянку. Якщо ж потрібно ще й підгодувати, то відкривається кран обраного інжектора, а кран К2, що замикається – потік води, що пропускається через інжектор, в якому відбувається змішування води з добривами. Розводка інжекторів здійснена трубою 20мм через відповідні фітинги.
Потім йде другий фільтр – Ф2, такий же, як і перший, який захищає від крапельниці нерастворившихся частинок добрив, і повітряний клапан, який необхідний для ділянок з перепадом висот.
Хочу зупинитися на ньому окремо. Уявімо, що в працюючій системі ми перекриваємо воду краном К1. Що відбувається? Стовп води починає йти по магістральній трубі вниз, створюючи вгорі розрідження. Коли дзеркало води в трубі опуститься нижче першого (верхнього) відгалуження до краплинної трубки, в це розрідження почне засмоктуватися повітря через крапельниці. Якщо трубка підвішена в повітрі – нічого страшного не станеться, але якщо вона лежить на землі, а тим більше під мульчею або засипана тонким шаром землі – в систему почне засмоктуватися через крапельниці рідка грязь. Наслідки легко собі уявити вже через кілька поливів.
Для оберігання від цього я зробив так. У трубу врізав трійник 25мм х¾", і в бічне відгалуження вкрутив водопровідний клапан на¾", у напрямку до магістралі. Клапан підбирав, перебравши на ринку десятка два – з самої м'якої пружиною. Тепер, варто перекрити воду, відразу через цей клапан починає засмоктуватися повітря і заповнює систему, поки вся вода з магістралі не піде вниз.
Але, повторюю, якщо крапельні трубки не на землі, він не обов'язковий. Як і для горизонтальної ділянки – в цьому випадку такого минає вниз стовпа води немає.
Ну і, звичайно, при використанні в якості джерела води бака, подачі самопливом, він не потрібен теж закінчується в баці вода і систему йде повітря без всяких клапанів.
Наостанок порада – магістраль, у яку буде проводитися врізка краників або крапельних трубок, краще використовувати діаметром 32мм, так як частина просвіту труби буде перекрита. У мене «рамка» зроблена з труби 25мм, і відповідний перехідник з 25 на 32мм. А при використанні самопливу або низького тиску це взагалі обов'язково.
Тепер про варіантах.
Я застосував крапельну трубку і стрічку діаметром 16мм, хоча є стрічки (але не трубки!) діаметром 9мм і менше. Але для них не випускаються краники – тільки постійно відкриті перехідники «труба/стрічка». Якщо Вам не потрібен роздільний полив по ділянках (грядок) – можна на цьому заощадити.
Сподіваюся, мій досвід стане в нагоді багатьом читачам і моїм колегам виноградарям, садівникам і городникам, які обробляють невеликі ділянки землі. Природно, при влаштуванні крапельного поливу полів або теплиць площею гектари, потрібно використовувати й інші джерела, крім цієї статті. Та й в організації, що торгує такою продукцією, Вас завжди проконсультують. За умови, що Ви будете чітко уявляти, чого хочете.